Що таке лейоміосаркома?
Лейоміосаркома — це рідкісна злоякісна пухлина, яка розвивається з гладком’язової тканини. Вона може уражати будь-які органи, де є гладкі м’язи, проте найчастіше зустрічається у матці, шлунково-кишковому тракті (стравоході, кишечнику та шлунку). У середньому, лейоміосаркома діагностується в людей віком від 40 до 60 років, але вона може виникати в будь-якому віці. Жінки мають дещо більшу ймовірність розвитку цієї пухлини, порівняно з чоловіками, особливо при наявності міоми матки в анамнезі.
На лейоміосаркому припадає близько 5% всіх сарком м’яких тканин. Не дивлячись на те, що цей вид злоякісного новоутворення зустрічається рідко, воно є одним з найагресивніших форм сарком, оскільки дуже швидко розвивається. Лейоміосаркома небезпечна тим, що відрізняється високою схильністю до рецидивів і метастазування по всьому організму.
Причини та фактори ризику
Точні причини розвитку лейоміосаркоми досі не встановлені. Проте вчені виділяють кілька факторів, які можуть сприяти її виникненню:
- Спадковість. Вважається, що деякі генетичні порушення можуть призводити до неконтрольованого поділу та росту клітин гладкої мускулатури.
- Опромінення. Радіаційна терапія, застосована для лікування інших видів раку, підвищує ризик розвитку захворювання. Також серед факторів ризику професійні шкідливі умови, пов’язані з опроміненням.
- Контакт з токсичними речовинами. Деякі хімічні речовини, такі як вінілхлорид, гербіциди та канцерогенні барвники, здатні сприяти виникненню злоякісної пухлини.
Крім того, деякі форми лейоміосаркоми, наприклад, пухлина матки, можуть бути зумовлені гормональними порушеннями.
Симптоми: коли слід звернутися до лікаря
Прояви лейоміосаркоми залежать від її локалізації. Основні симптоми можуть включати:
- Больові відчуття. По мірі росту пухлина може здавлювати нерви або сусідні органи, викликаючи біль. Його характер може бути гострим, тупим, пульсуючим, але збільшується пропорційно росту новоутворення.
- Кровотечі. Якщо лейоміосаркома знаходиться в матці або шлунково-кишковому тракті, може спостерігатися аномальна кровотеча. На кровотечу в шлунку чи кишечнику часто вказує чорний кал.
- Слабкість, помітна втрата ваги. На пізніх стадіях рак викликає загальну інтоксикацію організму, що призводить до швидкої втрати маси тіла та анемії.
- Субфебрильна температура протягом тривалого часу. Температура тіла 37-38 градусів спостерігається тижнями чи місяцями.
При появі хоча б одного із вище вказаних симптомів слід негайно записатися до лікаря та пройти обстеження, аби точно встановити причину та при необхідності вчасно розпочати лікування.
Діагностика
Для підтвердження діагнозу пацієнтам призначається комплексне обстеження, яке може включати такі методи:
- Ультразвукове дослідження (УЗД). Допомагає виявити пухлинне утворення в органах малого тазу або черевної порожнини.
- Магнітно-резонансна (МРТ) та комп’ютерна томографія (КТ). Ці методи дозволяють точно встановити локалізацію пухлини, детально оцінити її розмір, структуру та ступінь поширення, в тому числі виявити метастази.
- Біопсія. Взяття зразка тканини для гістологічного аналізу є вирішальним у встановленні діагнозу.
- ПЕТ-КТ. Дозволяє виявити віддалені метастази. Проводиться після того, як встановлено діагноз, аби точно визначити стадію онкології, оскільки від цього залежить подальше лікування.
Додатково призначаються лабораторні аналізи, кольпоскопія (при ураженні матки), ендоскопія та інші дослідження залежно від локалізації пухлини. Більше про те, як проводиться діагностика лейоміосаркоми за допомогою сучасних методик, можна дізнатися за посиланням https://www.clinic-target.com/uk/cancer/lejomiosarkoma/.
Лікування лейоміосаркоми
Лікування лейоміосаркоми залежить від стадії прогресування, локалізації пухлини та загального стану пацієнта. Основні підходи включають наступне:
- Хірургічне видалення. Це основний метод лікування, особливо на ранніх стадіях. Під час оперативного втручання частково або повністю видаляється новоутворення, а також прилеглі тканини, щоб знизити ризик рецидиву.
- Хіміотерапія. Використовується як доповнення до операції або при неможливості виконання хірургічного втручання. Часто призначається при розповсюджених метастазах, які не піддаються хірургічному видаленню. Хіміотерапія спрямована на знищення ракових клітин по всьому організму та запобігання їх подальшому поширенню. Може використовуватися як паліативний метод для продовження та покращення якості життя хворих на останній стадії.
- Променева терапія. Використовується для зменшення розміру пухлини перед операцією або для зниження ризику рецидиву. Радіотерапія може бути ефективною при локально поширених формах лейоміосаркоми, особливо якщо пухлина знаходиться у важкодоступних ділянках, де складно повністю її видалити. Променева терапія також допомагає полегшити симптоми у пацієнтів із неоперабельними пухлинами або метастазами.
- Таргетна терапія та імунотерапія. Дослідження у цій сфері тривають, і деякі сучасні препарати демонструють перспективні результати у боротьбі із саркомами. Таргетна терапія спрямована на специфічні молекулярні механізми росту пухлини, блокуючи певні білки або рецептори, які сприяють розвитку ракових клітин. Імунотерапія стимулює власну імунну систему пацієнта для боротьби з раком.
В клініці Target використовується комплексний підхід до лікування онкологічних патологій, а терапевтична програма підбирається для кожного пацієнта окремо. Крім того, успішно використовуються сучасні методики. Детальніше про лікування раку в клініці Target можна дізнатися за посиланням https://www.clinic-target.com/uk/.
Прогноз і профілактика
Лейоміосаркома має високий ризик рецидиву та метастазування, тому прогноз для пацієнтів часто залежить від стадії, на якій була виявлена пухлина. П’ятирічна виживаність становить близько 40-60% при локалізованій формі та значно знижується при метастазах.
Щодо профілактики, специфічних заходів, що дозволяють уникнути лейоміосаркоми, не існує. Проте зниження впливу потенційних канцерогенів та здоровий спосіб життя здатні допомогти зменшити ризики її появи. Крім того, важливі регулярні медичні обстеження з профілактичною метою, оскільки вони допомагають вчасно виявити патологію та розпочати лікування, попередити ускладнення та покращити прогноз.
Лейоміосаркома — це серйозне онкологічне захворювання, яке потребує своєчасної діагностики та комплексного підходу до лікування. Хоча її незначне поширення ускладнює масові дослідження, однак розвиток сучасної медицини дає надію на покращення методів лікування та підвищення шансів на одужання.
Be the first to leave a review.